- увінчуватися
- [ув’і/нчуватиес'а]
-уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
увінчуватися — уюся, уєшся, недок., увінча/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Бути нагородженим за заслуги, удостоєним високої нагороди; приймати нагороду. 2) Прикрашатися вінком з чого небудь або чимось, схожим на вінок. 3) Закінчуватися вгорі чим небудь. || перен.… … Український тлумачний словник
викінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розвінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
увінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викінчуватися — ується, недок. Пас. до викінчувати … Український тлумачний словник
закінчуватися — ується, недок., закі/нчи/тися, кі/нчи/ться, док. 1) Доходити до кінця, до завершення; кінчатися в часі. || Досягати кінця, межі в просторі. 2) чим. Мати своїм кінцем, бути завершенням чого небудь … Український тлумачний словник
розвінчуватися — уюся, уєшся, недок., розвінча/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) розм., заст. Припиняти. 2) тільки недок., перен. Пас. до розвінчувати 3) … Український тлумачний словник
закінчуватися — закінчитися (про дію, подію, явище, відтинок часу дійти до кінця, до завершення), кінчитися, кінчатися, скінчитися, завершитися, завершуватися, довершитися, довершуватися; відійти, відходити, дійти, доходити, погаснути, погасати (про певний… … Словник синонімів української мови
лінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови